10 порад для ефективного онлайн-навчання дитини
З 12 березня в Україні впроваджено тритижневий карантин — закрито школи, університети і навіть дошкільні навчальні заклади. Тож чимало дітей переходить на онлайн-навчання. До того ж, отримання знать на спеціалізованих платформах та сервісах сучасним дітям подобається значно більше, ніж звичайні уроки.
Ми вирішили опублікувати найкорисніші поради для того, аби навчання онлайн вашої дитини було ефективним. Адже, навіть якщо ви не будете брати на себе роль вчителя, ваші дії можуть значно вплинути на успіхи дитини.
1. Виставити пріоритети
Визначте, яким предметам дитині потрібно приділити особливу увагу, в якій послідовності вона буде їх вивчати, які теми їй потрібно надолужити і що вона хоче вивчити нового.
Дозволяйте дітям бути відповідальними за власне навчання. До прикладу, запропонуйте їм вирішити, що саме вони хочуть вивчати та коли.
2. Скласти розклад занять
Для того, щоб ефективно організувати навчальний процес вдома, потрібно включити навчання в режим дня дитини. Щоб вона чітко знала, що вранці вона 2 години займається, до прикладу, математикою і проходить онлайн-курс з англійської мови, а після обіду створює проект (робить поробку) і читає.
- Зазвичай найпродуктивнішим часом для навчання є ранок. Хоча, звісно, складаючи розклад, орієнтуйтеся на особливості власної дитини.
В онлайн-заняттях і дистанційному навчанні загалом ви можете регулювати навантаження і вибудовувати гнучкий графік. Тож навчальні години можуть тривати трохи більше або менше, залежно від віку дитини та її індивідуального темпу.
Бажано також складати план занять на наступний день звечора і дотримуватися щодня однакових часових рамок — наприклад, навчання о 10:00-12:00 вранці й о 15:00-17:00 ввечері. Це допоможе дитині організуватися і розвивати навички тайм-менеджменту.
- Якщо молодшому школяру важко морально впоратися з певним обсягом роботи, запропонуйте йомунамалювати на аркуші кола, які відповідають кількості необхідних завдань, і по черзі розфарбовувати чи закреслювати їх. Виконали одне завдання — і закреслили коло.
3. Дотримуватися режиму дня
Дитині дуже важко буде повертатися до навчальних буднів, якщо зараз її графік сильно зсунеться. Тож бажано продовжувати лягати спати, прокидатися, харчуватися і гуляти в один і той самий час.
- Про наслідки недотримання режиму дня та поради щодо його організації ми писали в статті «Яким має бути режим дня молодшого школяра?».
Навчальний розклад можна об’єднати з справами по дому, ідеями для дозвілля, прогулянкою, роздрукувати і прикріпити на стіну (можна зробити його з картинками, тематичними наліпками тощо). Він буде нагадувати дитині про її справи на день й розвиватиме навичку самоконтролю.
- Операційна директорка ГО «Освіторія» Анна Сидорук зазначає: «Важливо розуміти, що карантин — це не канікули. Тому необхідно намагатися правильно організувати робочий день учня, щоб повернення з карантину до школи відбулося максимально комфортно».
4. Організувати робочий простір
На ефективність навчання дуже впливає робоче місце. Тож, щоб дитина могла зосередитися на виконанні завдань, потрібно забезпечити її комфортним та зручним робочим місцем. Адже навчання на дивані або лежачи в ліжку, буде сприяти відволіканню і шкодити здоров’ю дитини. Тому виберіть окремий куточок у будинку та обладнайте його.
- Про те, якою має бути оптимальна висота стола і стільця залежно від віку дитини, а також про правильне освітлення, системи зберігання шкільного приладдя ми детально писали у статті «Як облаштувати робоче місце школяра?».
Для проходження онлайн-програм у дитини має бути можливість працювати з персональним комп’ютером чи ноутбуком, а також стабільне з’єднання з Інтернетом. Крім того, учень повинен мати місце в робочій області для всього, що може знадобитися протягом типового шкільного дня (ручки, олівці, зошити, блокноти, калькулятор тощо).
Кімната, в якій дитина буде займатися навчальною діяльністю, має добре вентилюватися, щоб школяр міг дихати чистим повітрям, а не пилом, який накопичується за цілий день в погано вентильованому приміщенні.
- До слова, лікар Комаровський наголошує, що провітрювання кімнат є дуже ефективним засобом протидії вірусам.
Не забудьте забезпечити необхідні умови для роботи в онлайн-режимі і подбати про інформаційну безпеку(встановити антивірусну програму, програми, що блокують небажаний вміст на сайтах, тощо)
- А, щоб дитина не вибивалася з графіка і могла стежити за часом, поставте на її робочому столі годинник.
5. Усунути фактори, що можуть відволікати дитину
Середовище, що не відволікає увагу, дозволить школярам навчатися ефективно та допоможе почуватися більш спокійно. Тож під час виконання завдань дитиною намагайтеся забезпечити відсутність сторонніх шумів —вимкніть сповіщення мобільного телефону, комп’ютера, телевізор та радіо, голосно не розмовляйте.
- Якщо у вас є малюк, намагайтеся підлаштувати час для навчання в тиху годину (коли він спить).
Певна фонова музика може допомогти дитині налаштуватися на навчання, але важливо, щоб вона не була занадто голосною і не стала відволіканням.
6. Робити регулярні перерви
Під час виконання завдань важливо кожні 25-30 хв робити короткочасні перерви для виконання зорової гімнастики, випивання склянки води тощо. А кожні 45-60 хв — влаштовувати перерви протягом 10-15 хвилин,щоб розім’яти руки та ноги (танці, заняття спортом), уникнути перенапруження очей від комп’ютерного монітору та залишатися сконцентрованим.
- Адже навчання невеликими блоками дозволяє мозку краще зрозуміти та зберегти інформацію. А фізична активність покращує кровообіг, активізує фізіологічні процеси, що сприяють сприйняттю, відтворенню й опрацюванню інформації.
Необхідно включити в розминку також вправи для поліпшення постави й зменшення навантаження на спинку дитини. Деякі з них ми наводили в статті «Формуємо правильну поставу в дитини».
Крім фізичних вправ, дитина може під час перерви зайнятися справами по дому (скласти іграшки, погодувати риб тощо) чи погратися.
Але дуже важливо, щоб під час відпочинку дитина уникала перебування перед монітором (не гортала стрічку новин у соціальних мережах, не переглядала відео та не грала в комп’ютерні ігри), щоб її оченята могли повноцінно відпочити.
7. Чергувати онлайн-навчання з іншими видами навчальної діяльності
Бажано включати в навчальний час не лише слухання онлайн-лекцій чи виконання завдань на комп’ютері, а й роботу в зошиті, читання книг, створення проектів, спостереження, експериментування.
- Так, на YouTube-каналі «LearningUa» щотижня виходять цікаві ролики, де Улянка проводить досліди (вирощує кристали, змішує кольори та експериментує з рідинами) і пропонує лайфхаки для навчання. До прикладу, ви знаєте, як помножити на 9 за допомогою пальців? А Улянка знає секрет — відео можна переглянутиза посиланням.
Важливо навчити також дитину конспектувати, робити замітки для кращого засвоєння та запам’ятовування інформації.
І не забувайте влаштовувати перевірку знань після засвоєння інформації — нехай дитини відповідає на запитання, переказує, проходить тести, робить контрольні та олімпіади. При цьому «вимірюйте» успішність навчання якісними, а не кількісними показниками. Критеріями можуть бути розуміння правил, точність виконання математичних операцій, грамотність письма тощо. Це орієнтує дитину на реальний результат, а не його імітацію.
8. Мотивувати дитину до успіху
Мотивація може бути різною — зовнішньою (заохочення, як-то дозвіл погратися на комп’ютері, купити іграшку тощо) та внутрішньою — власне пізнавальний інтерес дитини (який підвищується від підтримання допитливості дитини, похвали за її досягнення тощо).
Звісно, ви можете поєднувати обидва види мотивації, але більш ефективним для дитини буде вироблення саме внутрішньої.
- Детальніше про те, як це зробити, можна прочитати в нашій статті «Як підвищити навчальну мотивацію дитини: 10 порад від психологів»
Пам’ятайте: ваші заохочення та уважність показують дитині, що ви пишаєтесь її роботою і її зусилля не залишаються непоміченими.
- 9. Спілкуватися з іншими
Комунікація може також допомогти підвищити ефективність навчання в Інтернеті. Можна зв’язатисяз учителями, зареєструватися на форумах, підтримувати зв’язок з батьками однокласників вашої дитини.
Можна об’єднатися й створити групу, де будете ділитися корисними ресурсами та досвідом. При цьому в дітей може бути власна група, де вони зможуть ставити запитання, допомагати один одному вирішувати завдання,ділитися враженнями тощо.
При цьому намагайтеся не порівнювати успіхи вашої дитини з іншими, адже всі вони — унікальні та розвиваються у власному темпі. Нехай діти чують від вас слова підтримки та отримують завдання, які відповідають їх рівню, цілям і потребам.
10. Залучатися до процесу навчання
Залишайтеся причетними до дистанційного навчання вашої дитини, допоможіть їй скласти графік, розібратися з цілями та курсами, налагодити режим дня.
Молодші школярі, крім того, на початку онлайн-навчання потребують значної допомоги від дорослих. Батькам, можливо, буде потрібно допомогти дитині увімкнути пристрій, увійти в додаток, прочитати інструкції, натиснути в потрібному місці, ввести відповіді тощо.
Однак пам’ятайте: чим старшою є дитина, тим більше вона має займатися самостійно. З сьомого-восьмого класу варто підключатися до його занять лише за потреби. Підлітки цілком здатні самостійно опановувати матеріал, здавати тести та організовувати своє навчання. Тож створіть дитині такі умови, в яких вона буде відчувати свою відповідальність за навчання.
При цьому цікавтеся її успіхами, враженнями від онлайн-навчання, попросіть ділитися труднощами, підтримуйте свого школяра.
- Залишаючись залученим, ви покажете дитині, що зацікавлені в її освіті, і це безпосередньо вплине на її успішність та підвищить впевненість у собі.
Взагалі, вимушена необхідність дистанційного навчання може переконати вас, що онлайн-курси — це прекрасний навчальний інструмент для вашої дитини. Адже вони дозволяють їй займатися вдома і засвоювати нову інформацію в цікавій і доступній формі.
Бажаємо успіхів!
Джерело: https://learning.ua/blog/202003/10-porad-dlia-efektyvnoho-onlain-navchannia-dytyny/
• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.
• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
• Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.
• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
• Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.
Виховання дитини стає ще більш складним завданням, якщо людина є батьком обдарованої дитини. Які поради з виховання дитини можуть стати корисними в цьому випадку? Іноді виховання обдарованої дитини може також вимагати спеціальних навичок виховання.
- Розпізнати обдарованість: багато батьків хочуть сподіватися, що їхні діти є в якійсь мірі обдарованими. Так як це - правда, що різні діти володіють різними талантами і здібностями, є просто ті діти, які знаходяться на самому верху. Головноюпо радою з виховання є здатність розпізнати, чи є ваша дитина насправді надзвичайно обдарованим. На додаток до цієї поради з виховання відноситься рада для виявлення певних ознак. Ваша дитина може бути обдарованим, якщо він здатний завершити роботу набагато швидше, ніж його однолітки. Він може бути також здатний читати і розуміти речі, які не призначені для його віку. Ваш обдарована дитина також може виявляти особливі здібності в мистецтві чи інших галузях.
- Запросити про допомогу: це необов'язково повинен бути рада з виховання, наступний за розпізнаванням обдарованості. Однак він може бути корисними радою для тих батьків, які не впевнені, як вчинити, або у кого є обдаровані діти, з якими складно впоратися емоційно. Пропонований рада з виховання полягає в тому, щоб вашої дитини протестували професіонали. Ви також можете звернутися за спеціальною підтримкою до шкільних консультантам, або попросити у них особливих рекомендацій, які можуть допомогти вашій дитині.
- Беззастережна любов: можливо, одним з ключових рад по вихованню, є необхідність переконатися в тому, що ваш обдарована дитина росте звикли до безумовної любові та прийняття. Ви повинні спілкуватися зі своєю дитиною добре і пояснювати йому, що ви любите його таким, яким він є, а не за те, що він добре вчиться в школі або чудово виконує всі завдання. У той же час доброю порадою по вихованню є демонстрація подяки і хвали за певні досягнення, переконайтеся в тому, що ви говорите своїй дитині, що ви все одно будете його любити, навіть якщо він не отримає прекрасну оцінку або похвальну грамоту.
- Знання реальності: наступним до поради по безумовної любові, є рада з виховання, який полягає в тому, що ваша дитина повинна знати, що не завжди все може бути ідеально. Це дуже важливий рада з виховання, так як обдаровані діти можуть з легкістю розчаруватися, у міру того, як вони будуть дорослішати, якщо щось буде виходити не так, як вони цього хочуть.
- Різноманітність навчальних дослідів: один з хороших порад з виховання включає різнобічність. Обдарованим дітям може запросто набридати те, що вони з легкістю пізнали. Пропонуйте їм різноманітність тем і навчальних дослідів. Це дасть вам можливість дізнатися, його сильні сторони зацікавленості, і допоможе підтримувати його навчання на здоровому балансі. Частиною цієї ради є також навчання вашої дитини соціальних тем. Може бути, корисно давати йому переглядати різні освітні книги і диски, але також не забувайте давати йому приєднуватися до ігрових груп. Дозвольте йому спілкуватися з іншими дітьми.
- Не перевантажуйте його: у той час як хорошим радою з виховання є пропозиція різних освітніх дослідів, дуже важливо не перевантажити дитину цим. Ви могли записати свою дитину на уроки віолончелі, на плавання, на уроки просунутої математики, читальні групи і безліч інших занять. Так ви можете розглядати свою дитину вже як дорослого з такою кількістю обов'язків. Пам'ятайте, що ваша дитина, ще просто дитина, тому дозвольте йому насолодитися невеликий грою і дитячим відпочинком.
1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.
2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.
3. відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.
4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.
5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи.
6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.
7. Показуйте дитині цікаві місця.
8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі.
9. ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.
10. ніколи не карайте дитину приниженням.
11. Купуйте дитині книжки за її інтересами.
12. Привчайте дитину самостійно мислити.
13. Регулярно читайте дитині чи разом з нею.
14. Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.
15. уважно ставтеся до потреб дитини.
16. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.
17. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.
18. Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.
19. Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
20. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.
21. У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.
22. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
23. Допомагайте дитині бути особистістю.
24. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
25. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.
26. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих. 27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.
• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
• Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.
• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
• Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.
Виховання дитини стає ще більш складним завданням, якщо людина є батьком обдарованої дитини. Які поради з виховання дитини можуть стати корисними в цьому випадку? Іноді виховання обдарованої дитини може також вимагати спеціальних навичок виховання.
- Розпізнати обдарованість: багато батьків хочуть сподіватися, що їхні діти є в якійсь мірі обдарованими. Так як це - правда, що різні діти володіють різними талантами і здібностями, є просто ті діти, які знаходяться на самому верху. Головноюпо радою з виховання є здатність розпізнати, чи є ваша дитина насправді надзвичайно обдарованим. На додаток до цієї поради з виховання відноситься рада для виявлення певних ознак. Ваша дитина може бути обдарованим, якщо він здатний завершити роботу набагато швидше, ніж його однолітки. Він може бути також здатний читати і розуміти речі, які не призначені для його віку. Ваш обдарована дитина також може виявляти особливі здібності в мистецтві чи інших галузях.
- Запросити про допомогу: це необов'язково повинен бути рада з виховання, наступний за розпізнаванням обдарованості. Однак він може бути корисними радою для тих батьків, які не впевнені, як вчинити, або у кого є обдаровані діти, з якими складно впоратися емоційно. Пропонований рада з виховання полягає в тому, щоб вашої дитини протестували професіонали. Ви також можете звернутися за спеціальною підтримкою до шкільних консультантам, або попросити у них особливих рекомендацій, які можуть допомогти вашій дитині.
- Беззастережна любов: можливо, одним з ключових рад по вихованню, є необхідність переконатися в тому, що ваш обдарована дитина росте звикли до безумовної любові та прийняття. Ви повинні спілкуватися зі своєю дитиною добре і пояснювати йому, що ви любите його таким, яким він є, а не за те, що він добре вчиться в школі або чудово виконує всі завдання. У той же час доброю порадою по вихованню є демонстрація подяки і хвали за певні досягнення, переконайтеся в тому, що ви говорите своїй дитині, що ви все одно будете його любити, навіть якщо він не отримає прекрасну оцінку або похвальну грамоту.
- Знання реальності: наступним до поради по безумовної любові, є рада з виховання, який полягає в тому, що ваша дитина повинна знати, що не завжди все може бути ідеально. Це дуже важливий рада з виховання, так як обдаровані діти можуть з легкістю розчаруватися, у міру того, як вони будуть дорослішати, якщо щось буде виходити не так, як вони цього хочуть.
- Різноманітність навчальних дослідів: один з хороших порад з виховання включає різнобічність. Обдарованим дітям може запросто набридати те, що вони з легкістю пізнали. Пропонуйте їм різноманітність тем і навчальних дослідів. Це дасть вам можливість дізнатися, його сильні сторони зацікавленості, і допоможе підтримувати його навчання на здоровому балансі. Частиною цієї ради є також навчання вашої дитини соціальних тем. Може бути, корисно давати йому переглядати різні освітні книги і диски, але також не забувайте давати йому приєднуватися до ігрових груп. Дозвольте йому спілкуватися з іншими дітьми.
- Не перевантажуйте його: у той час як хорошим радою з виховання є пропозиція різних освітніх дослідів, дуже важливо не перевантажити дитину цим. Ви могли записати свою дитину на уроки віолончелі, на плавання, на уроки просунутої математики, читальні групи і безліч інших занять. Так ви можете розглядати свою дитину вже як дорослого з такою кількістю обов'язків. Пам'ятайте, що ваша дитина, ще просто дитина, тому дозвольте йому насолодитися невеликий грою і дитячим відпочинком.
Поради Девіда Льюїса щодо розвитку обдарованої дитини
1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.
2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.
3. відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.
4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.
5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи.
6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.
7. Показуйте дитині цікаві місця.
8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі.
9. ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.
10. ніколи не карайте дитину приниженням.
11. Купуйте дитині книжки за її інтересами.
12. Привчайте дитину самостійно мислити.
13. Регулярно читайте дитині чи разом з нею.
14. Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.
15. уважно ставтеся до потреб дитини.
16. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.
17. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.
18. Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.
19. Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
20. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.
21. У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.
22. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
23. Допомагайте дитині бути особистістю.
24. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
25. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.
26. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих. 27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.
Особливості психологічного розвитку
дітей молодшого віку
Період життя дітей від 6—7 до 11 років називають молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховують особливості психічного і фізичного розвитку дітей, перехід їх до навчальної діяльності, яка стає основною.
Анатомо-фізіологічні особливості. Фізично дитина у цьому віці розвивається досить рівномірно. Збільшується зріст та вага тіла, підвищується імунітет, швидко розвиваються м'язи серця. Артерії у школяра дещо ширші, ніж у дорослої людини, і саме цим пояснюються особливості артеріального тиску. Частота серцевих скорочень стійкіша, але під впливом різних рухів, позитивних і негативних емоцій вона швидко змінюється.
Кістково-сполучний апарат молодших школярів досить гнучкий, оскільки в їхніх кістках ще багато хрящової тканини. На це треба зважати, щоб запобігти можливому викривленню хребта, вдавлюванню грудей, сутулуватості.
Розвиток м'язової системи сприяє збільшенню фізичної сили дітей. Але малі м'язи кисті рук розвиваються повільніше. Першокласникам важко писати в межах рядка, координувати рухи руки, не робити зайвих рухів, які спричиняють швидку втому. Тому слід проводити фізхвилинки, які знімають напруження малих м'язів пальців і кистей рук.
Діти цього віку дихають частіше, ніж дорослі. Для підтримання їхньої працездатності особливо важливо, щоб у класі та вдома було чисте повітря.
У дітей добре розвинені всі органи чуття, але деякі з них мають свої особливості. Так, очі, завдяки еластичності кришталика, можуть швидко змінювати свою форму залежно від пози під час читання і письма. Якщо не враховувати цієї особливості органів зору молодших школярів і не виправляти їх пози під час уроків, то це може призвести до підвищення очного тиску, нечіткості зображень на сітківці й до короткозорості.
Вага мозку молодшого школяра наближається до ваги мозку дорослої людини. Особливо збільшуються лобні долі, пов'язані з діяльністю другої сигнальної системи. Водночас відбуваються значні зміни у розвитку і роботі центральної нервової системи. Аналітико-синтетична діяльність кори великих півкуль головного мозку ускладнюється.
Розвиток психіки і пізнавальної діяльності. Під час навчання — основної діяльності учнів — якісно і кількісно розвиваються пізнавальні процеси. Вони виявляються у розвитку сприймання. Кількісні зміни полягають у збільшенні швидкості процесу сприймання та кількості сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо. Якісні зміни свідчать про зростання пізнавальної ефективності.
Сприймання стає довільнішим, цілеспрямованим і категоріальним процесом, але трапляються труднощі в сприйманні форми та її відображенні, написанні букв, цифр. Розвивається здатність розрізняти висоту звуків, чому сприяють заняття з музики і співів. Для початку занять з музики молодший шкільний вік є найсприятливішим.
В учнів формується здатність спостерігати явища навколишньої дійсності, тобто, виходячи з певної мети, помічати їх, виявляти істотні деталі, з'ясовувати взаємозв'язки між ними.
Значні якісні зміни відбуваються в розвитку пам'яті. Під впливом навчання формується логічна пам'ять, яка має вирішальне значення у здобутті знань. Але не вміючи ще диференціювати завдання (запам'ятати і відповісти) від інших навчальних завдань (зрозуміти тощо), молодші школярі виробляють у себе настанову на дослівне запам'ятовування і відтворення. За правильного педагогічного керівництва учні осмислено запам'ятовують доступний для них матеріал. Проте дослівне запам'ятовування й відтворення має і позитивне значення. Воно є важливим засобом нагромадження словникового запасу і культури дитячого мовлення, розвитку довільної пам'яті. У процесі заучування розвиваються самоконтроль, уміння помічати помилки у відтвореному та їх виправляти. Зростають продуктивність, обсяг, міцність, точність запам'ятовування матеріалу. У цей період учні частіше вдаються до спеціальних мнемічних прийомів запам'ятовування.
Розвиток пам'яті полягає в зміні співвідношення між мимовільним і довільним запам'ятовуванням (зростає довільне), образної та словесно-логічної пам'яті. Для розвитку логічної пам'яті важливою є настанова вчителя — зрозуміти (проаналізувати, порівняти, співвіднести, згрупувати тощо) матеріал, завчити його. Довільне запам'ятовування продуктивне тоді, коли запам'ятовуваний матеріал стає змістом активної діяльності учнів.
Розвиток уяви відбувається у напрямі від репродуктивних її форм до творчого осмислення уявлень, від довільного їх комбінування до логічно обґрунтованої побудови нових образів. Зростає вимогливість дітей до витворів їх уяви, швидкість створення образів фантазії.
Мислення стає конкретно-образним, але все більшого значення набувають абстрактні компоненти. Під впливом навчання змінюються співвідношення між його образними і понятійними, конкретними та абстрактними компонентами. Молодші школярі швидше оволодівають індуктивними умовиводами, ніж дедуктивними.
Умовивід — специфічна форма зіставлення кількох суджень.
Індукція — процес переходу одиничних, часткових суджень до загального судження.
Дедукція — процес переходу від судження, що виражає загальне положення, до судження, що виражає вужчі положення або частковий випадок.
Ці умовиводи переплітаються в мисленні, спрямованому на вирішення пізнавальних завдань, зокрема тих, що вимагають розкриття причин різних явищ, мотивів поведінки людини.
У розвитку мовлення важливим є використання різних форм слова, писемного та внутрішнього мовлення, яке виявляється у функціональних формах: повторення, монолог, колективний монолог, повідомлення, критика, наказ, прохання і погрози, питання і відповіді. Відбуваються також зрушення в морфологічній структурі усного й писемного мовлення, розвиток словесних асоціацій, оволодіння писемним мовленням, розширення взаємозв'язків між компонентами структури мовлення. Значно збільшується кількість слів, якими діти позначають предмети, явища, їх ознаки, дії, процеси. Проте є ще чимало дефектів в усному мовленні (шепелявість, заміна одного звука іншим, заїкання, картавість тощо), які вимагають уваги не тільки вчителя, а й спеціаліста-логопеда.
Показником успіхів учнів у оволодінні мовленням є мовчазне читання. Воно відрізняється від голосного згорненістю зовнішніх мовно-рухових актів: спочатку дитина читає пошепки, а потім мовчки. Мовчазне читання розвиває самоконтроль, увагу, внутрішнє мовлення.
Переважає мимовільна увага. Діти активно реагують на все нове, яскраве і незвичайне. Мимовільна увага має позитивне значення, але недостатня для досягнення успіхів у навчанні. З віком зростає обсяг і стійкість уваги, пов'язані із значущістю навчального матеріалу. Усвідомлення учнями важливості його засвоєння — умова стійкості довільної уваги.
Формування особистості. У молодшому шкільному віці відбувається подальший розвиток особистісних якостей не тільки в інтелектуальній, айв емоційній, вольовій сферах, спілкуванні з дорослими та однолітками. Джерелом емоцій у молодших школярів є навчальна та ігрова діяльність. Формуванню почуттів сприяють успіхи та невдачі у навчанні, взаємини в колективі, читання художньої літератури, сприймання телепередач, кінофільмів, інтелектуальні ігри тощо. До емоційної сфери належать переживання нового, здивування, сумнів, радощі пізнання — основи формування пізнавальних інтересів, допитливості учнів. Колективні заняття сприяють розвитку моральних почуттів і формуванню таких рис характеру, як відповідальність, товариськість, колективізм.
Молодші школярі емоційно вразливі. Відбувається диференціація сором'язливості, яка виявляється в реагуванні на людину, думка якої має значення для них. Розвивається почуття самолюбства, що виявляється в гнівному реагуванні на приниження їх гідності й позитивне емоційне переживання за визнання їх позитивних особистих якостей.
Розвитку моральних почуттів (дружби, товариськості, обов'язку, гуманності) сприяє перебування учнів у колективі, об'єднаному спільною навчальною діяльністю. Розвивається почуття симпатії, важливе для утворення малих груп, з яких складаються колективи.
Формуванню вольових якостей (самостійності, впевненості у своїх силах, витримки, наполегливості) сприяє шкільне навчання, яке вимагає від учнів усвідомлення й виконання обов'язкових завдань, підпорядкування їм активності, довільного регулювання поведінки, уміння активно керувати увагою, слухати, думати, запам'ятовувати, узгоджувати свої потреби з вимогами вчителя. Ефективність цього процесу залежить від використання учителем прийомів переконання, зауваження, заохочення та інших засобів впливу на дитину. Зловживання негативними оцінками, нотаціями, покараннями спричиняє погіршення ставлення учнів до навчальних обов'язків, зниження активності, виникнення лінощів та інших негативних рис.
З'являється усвідомлення обов'язків, розуміння того, що невиконання правил поведінки шкодить інтересам колективу й кожного учня.
Дітям властиві наслідування й підвищене навіювання, що як позитивно, так і негативно впливають на засвоєння норм і правил поведінки. У зв'язку з недостатнім розвитком самосвідомості, малим життєвим досвідом діти можуть наслідувати небажані форми поведінки: грубість, недисциплінованість тощо. В інших випадках, коли вони беруть за взірець поведінку улюбленого вчителя, авторитетних для них дорослих, наслідування і підвищене навіювання полегшує засвоєння норм і правил поведінки. У цей період зростає роль особистого прикладу дорослих, передусім учителя.
Стосунки між дітьми в класі формуються за допомогою вчителя, який завжди вказує на деяких учнів як на взірець, водночас звертає увагу й на хиби в поведінці інших. Більшість дітей відтворює у своєму ставленні до однокласників ставлення вчителя, не усвідомлюючи критеріїв, якими він послуговується при їх оцінюванні.
Починає формуватися громадська думка стосовно учнів, які успішно навчаються і є дисциплінованими, з'являються спроби оцінити вчинки ровесників. У класному колективі виникають об'єднання, які переростають у стійкі шкільні й позашкільні мікроколективи. Важливо тримати їх у полі зору, знати, що саме об'єднує їх учасників та знаходити способи для коригування їх діяльності.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.